Cело Піддністряни, що розкинулось на березі Дністра, завжди приваблює подорожнього своєю щедрою природою, давнім дерев’яним храмом та гостинністю місцевих мешканців. А віднедавна ще й чудовою автозупинкою.

Автобусна зупинка – ворота будь-якого населеного пункту. Ця, на перший погляд, невеличка споруда насправді дає мандрівнику часто не зовсім приємне враження від села чи міста, у яке він в’їжджає.

Розбитий шифер, поламані лавки, а то й взагалі їх відсутність, повно «фантиків», пляшок з-під пива – ось така суміш прикрашає найчастіше сільські, селищні автозупинки у нашому в районі. Погодьтеся, не дуже приємно надовго затримуватися на такій зупинці, з нетерпінням чекаєш, аби швидше приїхала «маршрутка». Тільки не в Піддністрянах. Віднедавна ніхто байдуже не пройде повз відремонтовану, чисто вибілену зупинку, тим паче, що нікого не залишить без позитивних вражень і її художнє оформлення. Так, так, саме художнє. Давненько вже не зустрічалися зупинки (за винятком поставлених ще у радянські часи) , що не лише обновлені, а й прикрашені чудовими малюнками, такими от як у Піддністрянах - контур України у соняхах. Зі смаком і з відповідним смисловим навантаженням, чи не так?

Радує й той факт, що на відновлення такої автозупинки у селі не витрачено жодної бюджетної копійки, у цьому запевнив нас сільський голова Петро Мандрик.

«Хоч ремонтувати зупинки не наша справа, а дорожніх служб, - каже сільський голова, - проте робимо це не для когось, а для самих себе. Люди у нас активні, готові допомогти при потребі». Лише завдяки жителям вдалося відремонтувати та прибрати зупинку не тільки в Піддністрянах, а й у Кам’яному. На черзі – Рудківці. Були б відповідні кошти, зазначає П. Мандрик, і справа просувалася б значно швидше. До слова, художні роботи виконала депутат сільської ради, активістка села Віра Романівна Прокоп’як. При нагоді ми розповімо про неї більше. Також допомагали в облагороджені автозупинки Любомир Салій, Оксана Король.

Цікаве спостереження – зупинка відремонтована ще минулого року, а вигляд має такий ніби нещодавно відновлена. Жодного брутального напису, жодного папірця чи порожньої тари, й лавка чиста, не поламана. Це відзначає і сільський голова, каже, що спеціально ніхто не пильнує за чистотою на зупинці, але видно, що підмітають. Та й, мабуть, рука навіть у найневихованішої людини не підніметься тут напаскудити.

Оксана ФРАНКІВ.